Геноцид українців очима австрійця

Александр Вінерберґер був покликаний на служби до армії Австро-Угорської імперії під час Першої світової війни. У 1915 році він потрапив у полону в Росії та вимушений був залишатися в СРСР до 1934 року. Там він працював як інженер-хімік, спеціалізуючись на вибухових речовинах. У Радянському Союзі Вінерберґер навіть заснував хімічні підприємства. У 1933-му його призначили технічним директором фабрики в Харкові, там він і став свідком штучного голоду, влаштованого радянською владою, геноциду українців – Голодомору. Він зробив фотоапаратом Лейка близько 100 світлин, автентичність яких підтверджена. Вони є правдивими зображеннями тих приголомшливо жахливих подій. Підписи до фото засновані на нотатках їхнього автора.

Змучене населення втратило будь-який інтерес до картин вихолоджених і вмираючих людей на вулицях міста

 

Жінки розмовляють про свої буденні справи на тлі трупу людини, померлої від голоду

 

Черги напроти пункту видачі молока

 

На харчовому ринку в Харкові. Кожна пляшка молока, яку відчайдушно стискають у руках, є дуже цінним надбанням

 

Трупи померлих українців від голоду на вулицях Харкова викликають у перехожих принаймні співчуття

 

Голод примушує українських селян мігрувати

 

Безпритульні українські діти сидять на купі каміння

 

Голодуюча українська дитина лежить на вулиці міста…

 

У відчаї жителі Харкова взяли в облогу порожній торговельний кооператив «Хаторг». Тут роздавали їжу.

 

Українські жертви російських звірств, Харків 1933.

 

Трупи українців від голоду лежать обабіч вулиць.

 

Труп українця, який помер від штучного голоду, організованого комуно-російським режимом.

 

Трупи українців, які померли від штучтого голоду, ховають у колективних могилах.

Джерело: Радіо Вільна Європа

Related posts