Вже минуло більше 110 років з того часу, як в українському Львові піднявся в небо перший літак. Подія ця була настільки знаковою, що зібрала більше 45000 глядачів. Серед них було багато представників преси і всі написали свої враження про цю подію.
Пропонуємо дізнатися що писала Народна Часопись у квітні 1910 року. Для збереження атмосферності залишаємо текст без змін і граматичних та стилістичних правок.
Літак у Львові
Львів хоче конче грати ролей великого міста, більшого понад свої розміри і моральну та й материяльну силу і для того спорт і мода знаходять в нїм дуже легко велику масу прихильників, хоч би навіть і прийшло ся робити після звістної польскої приповідки “застав ся а постав ся”. Та й в суботу (16 квітня 1910 року – прим. Ганкевич) Львів поставив ся. На кульпарківских полях по полуднії мав відбути ся злет спровадженого звідкись літака системи Блєріота (Bleriot-XI), а літати ним мав Француз Гран, спільником котрого був інжинір Мошковський. Невидане ще у Львові видовище заповідали не лиш газети але й величезні плякати на всі застави, тому й не дивниця, що величезна маса людий вирушила зі Львова о назначеній порі на місце злету. На місті зробив ся величезниї рух. Всі фіякри,всі трамваї, всі самоїзди, на які лиш міг Львів здобути ся, станули публіці до услуги, а хто не міг їхати ішов пішки навіть більше як милю далеко, щоби лиш, борони Боже, не пропустити так важної хвилі в своїм житію. Як шалений настав був рух в місті можна зміркувати з того, що за фіякри платило ся по 12 і 15 КР (193 і 245 доларів США сьогодні) навіть і більше а около третої години не можна вже було за ніяку ціну дістати фіякра в місті — всі виїхали “на Кульпарків”.
А на Кульпаркові, 10 мінут дороги поза заведенєм для божевільних, межи дорогами, ведучими до Сокільник приготовлено місце для злету і для публіки, що хотіла тому придивити ся. Площу довгу на яких 700 а широку на 500 метрів обведено подвійним поручем, між котрими уставлено на борзо трибуни з льожами і місцями до сидженя. Розумів ся, що на так рідко видовище установлено й відповідно високі ціни. Місця в льожях на 5 осіб плачено по 10 К (163 долари США сьогодні) від особи. Місця до сидженя по 6 К, а місця до стояня по 4, 2 і 1 К. Около 4 год. були вже всі місця заняті а число публики на трибунах і стоячих місцях обчислено на 32.000. Можна собі тепер представити, що коштувала ся забава! Коли возьмемо пересічну ціну всіх місць лиш по 2 К, то се вже дасть гарну суму 64.000 К (1 043 200 доларів США станом на сьогодні – Ганкевич) не начисляючи в то видатків на їзду там і назад та на всілякі инші річи при такій нагоді.
Около 4 години всі місця були вже заняті, а коло них уставила ся неплатяча криклива публика, котрої число подають і до найменше на яких 15 000.
Можна для того припускати, що на місце злету уставило ся було яких 40 – 50 тисячів людий. Явили ся були Є. В. п. намістник др. Побржиньский, Є.В. п. Маршалок краєвий гр. Баденї, кількох Генералів, богато висших урядників та й кількох радних міста з віцепрезидентом п. Еплером і богато інших достойників та визначних осіб з міста Львова. Всі дерева в сусідстві обсіли були великі і малі безплатні видцї, а дорогу може на якого півтора кільометра запяли приватні повози, фіякри та самоїзди, котрих всіх разом було около 900. Порядок удержували полїція і жандарми.
Наконець надійшла найважнїйша хвиля. Около 5 год. виведено літака із шопи; єго вели Грані Мошковский в асистї техніків і жандармів та уставили може па яких 20 метрів від трибун. Серед публики настало незвичайне зацікавлене; всі з великим напруженем, о скількі то лиш було можна, встромили очи в літак і ждали, що то буде. Наконець Ґрап сів на літак і о 5 год. 48 мін. відозвав ся характеристичний лоскіт мотору; воздушна шруба зачала крутити ся і літак почав па колесах сунутися по землї наперед: біг, біг, скривив на бік і нараз пристанув. Ну, не велике діло!
Треба було єго назад затягнути на первістне місце. О 5 год. 52 мін. пущено літак другий раз. За яких пять мінут літак підняв ся може на яких три метри в гору, перелетів може яких 50 метрів далеко, нараз зачав хилити ся на ліво а відтак вдарив собою об землю з такою силою, що зарив ся в землю. Ліва площа до літаня перекривила ся мов би прострілене крило, воздушна шруба зломила ся, колеса, на котрих літак розбігаєся, заким підлетить, потріскали, кітлик на бензину загнув ся а так само і деякі рурки.
Значна часть публики навіть не видїла, що стяло ся, бо катастрофа настала була в долинці. Аж коли розійшла ся чутка, що літак попсував ся і вже не буде літати, зробив ся серед публики страшенний заколот; люди почали глотити ся, одні бігли дивитися, що стало ся, другі знеохочені пустились, куди хто видів і міг, до дому, непитаючи, що толочать засіви на полях.
На дорозі зробила ся страшенна глота, люди, фіякри та самоїзди пішли в суміш – і мало вже не прийшло до катастрофи. В однім місци сполошили ся були від самоїзду на містку коні п. В. Левицкого і впали до глубокого рова, з котрого їх аж по довшім часі ледви з великим трудом видобуто; їдучим на щастє не сталося нічого, бо ще завчасу вискочили були з повоза. Така сама пригода приключилася п. Еберови, котрого коні впали також до рова і зломили дишель, але їдучим нестало ся нічого. В глотї зімліли дві пані а якийсь офіцир, котрий сів був на бариєру огорожі, коли она під ним заломила ся, впав так сильно на крижі, що зімлів. Більшого нещастя не було і скінчило ся на тих малих пригодах, але шпортолюбива львівска публика все-таки дорого заплатила за суботнїшну забаву. Щоби не було богато нарікань а ще більше з обави в першій хвили, щоби розсерджена публика не зажадала звороту гроший, обіцяли підприємці за кілька днів зробити другу пробу з літаком за ті самі гроші. Чи однак новий злет відбуде ся, можна сумнївати ся. З поспусканими носами вертала львівска публика пізним вечором до дому.
Ось так починалася авіаційна історія Львова. Маємо надію що невдовзі вона відновиться, бо зараз зробила паузу через росіян та російськомовних окупантів-терористів.
Роман Ганкевич
Джерело:
1. Літак у Львові // Народна Часопись, ч. 76, 1910 р.
2. https://photo-lviv.in.ua/
