Нагадуємо, що Кабінет міністрів України постановою від 27 січня 2010 р. затвердив офіційну транслітерацію українського алфавіту латиницею.
Так, українська літера A а відповідатиме латинській A а, Б б – B b, В в – V v, Г г передається латинською H h, Ґ ґ – G g, Д д – D d, Ее – E е, Є є – Y e (на початку слова), ie (в інших позиціях), Ж ж – сполученням Z h z h, З з – Z z, И и – Y y, І І – I i, Ї ї – сполученням Y i (на початку слова), i (в інших позиціях), Й й – Y (на початку слова), i (в інших позиціях).
Літера К к передається латинською K k, Л л – L l, М м – M m, Н н – N n, О о – O o, П п – P p, Р р – R r, С с – S s, Т т – T t, У у – U u, Ф ф – F f, Х Х – K h k h, Ц ц – сполученням T s t s, Ч ч – сполученням C h c h, Ш ш – сполученням S h s h, Щ щ – сполученням Shch shch, Ю ю – сполученням Y u (на початку слова), і u (в інших позиціях), Я я – сполученням Ya (на початку слова), ia (в інших позиціях).
Відтепер буквосполучення “зг” офіційно передається латиницею як “zgh”, на відміну від “zh”, що відповідає українській букві “ж”.
Що ж стосується м’якого знаку та апострофа, то вони латиницею не передаються.
Транслітерація прізвищ та імен осіб і географічних назв здійснюється шляхом відтворення кожної літери латиницею.
Таблиця транслітерації українського алфавіту латиницею:
