В Чехії встановили меморіальну табличку українському емігранту, якого російський режим викрав та закатував в гулазі

6 травня 2021 на фасаді будинку №38 по вул. Лужицькій у Празі (Чеська Республіка) було встановлено меморіальну таблицю українському бібліографу, публіцисту та видавцеві, колишньому співробітнику празької Слов’янської бібліотеки Петру Зленку. За цієї адресою науковець проживав до арешту російською владою радянським НКВС у 1945 році. Петро Зленко помер у 1954 році в одному з таборів комуно-російського ГУЛАГу. Місце його поховання досі не відоме.

Таблицю встановлено чехами в рамках проєкту “Остання адреса”, метою якого є увічнення пам’яті тих, хто стали жертвами комуно-російського терору. Її спільно відкрили директор Слов’янської бібліотеки Лукаш Бабка, співробітники чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів Адам Граділек, Ян Дворжак і посол України в Чехії Євген Перебийніс, а також племінник Петра Зленка – Іван Брезіна.

Петро Зленко народився в містечку Старокостянтинів на Волині (Україна) в 1891 році. Навчався спершу в Університеті святого Володимира у Києві, згодом в артилерійській школі в Одесі, звідки був призваний до армії. Служив старшиною в армії Української Народної Республіки (УНР). У вирі українських національно-визвольних змагань опинився, як і багато інших його співвітчизників, у Празі, де з фінансовою допомогою Чехословацької держави закінчив Державну школу бібліотекарів та Український високий педагогічний інститут у Празі. З 1936 року і до арешту працював каталогізатором у Слов’янській бібліотеці в Празі. Паралельно займався активною видавничою та науковою діяльністю – видавав у Празі “Український тиждень”, писав і друкував власні наукові статті, був членом Наукового товариства імені Тараса Шевченка та Пласту, брав активну участь в житті української міжвоєнної діаспори в Чехословаччині. Особистий архів Петра Зленка знаходиться на збереженні в Слов’янській бібліотеці в Празі.

Доля Петра Зленка – не поодинокий випадок. Десятки українців, більшість з яких у травні 1945 року вже мали чехословацьке громадянство, були заарештовані російським режимів й насильно вивезені за межі Європи, до Радянського Союзу. Деяким з них вдалося повернутися до Праги після відбування багаторічних термінів ув’язнень, проте більшість були страчені, закатовані або ж померли в російських таборах, а місце їхнього останнього відпочинку так і залишається невідомим.

 

Джерело: Слов’янській бібліотека в Празі | Посольство України в Чеській Республіці

__________

V Praze byla odhalena pamětní tabulka ukrajinskému knihovníkovi Petru Zlenkovi

Ve čtvrtek 6. května 2021 v Praze byla v ulici Lužické 38 v Praze 2 odhalena pamětní tabulka Poslední adresa ukrajinskému bibliografovi a knihovníkovi Petru Zlenkovi.

V rámci projektu Poslední adresa byla na dům v Lužické ulici v Praze umístěna pamětní tabulka ukrajinskému emigrantovi Petru Zlenkovi, kterého v roce 1945 unesli Sověti a zemřel v gulagu.

V tomto domě Petro Zlenko žil v době svého zatčeni za ruské vlády příslušníky sovětské kontrarozvědky SMERŠ v roce 1945 a následného odvlečeni do Sovětského svazu, kde v roce 1954 zemřel v gulagu.

Tabulku rámci projektu Poslední adresa Petru Zlenkovi připevnili Zlenkův synovec Ivan Brezina, ředitel Slovanské knihovny v Praze Lukáš Babka, historik Ústavu pro studium totalitních režimů Jan Dvořák a velvyslanec Ukrajiny v České republice Jevhen Perebyjnis,

Petro Zlenko se narodil v roce 1891 ve volyňském městečku Starokosťantyniv (Ukrajina). Studoval na Kyjivské univerzitě sv. Vladimíra, poté odjel na roční důstojnický kurz do dělostřelecké školy v Odese. Odtud nastoupil do dělostřelecké armádní jednotky. Po vyhlášení ukrajinské nezávislosti se Zlenko přihlásil do armády Ukrajinské lidové republiky. V roce 1923 se dostal do Prahy, kde dokončil svoje vysokoškolské vzdělání. V letech 1936–1945 pracoval jako katalogizátor ve Slovanské knihovně v Praze. Ve stejném období se věnoval odborné práci, spolupracoval s redakcemi různých bibliografických tisků. Aktivně působil v organizacích ukrajinské diaspory v Československu, zejména ve Vědeckém spolku Tarase Ševčenka a v ukrajinské skautské organizaci Plast. V letech 1932–1938 vydával a editoval časopis Ukrajinskyj tyždeň (Ukrajinský týden). V pátek 6. července 1945 byl Zlenko ve svém pražském bytě zadržen ruskými příslušníky jednotky NKVD SMERŠ a protiprávně transportován do SSSR. Z věznice v Horlivce na Donbasu byl převezen do táboru č. 033 v Tajšetu v Irkutské oblasti (Rusko), kde 1. 11. 1954 zemřel. (Slovanská knihovna v Praze: http://sbirkysk.nkp.cz/index.php?page=sbirky&id=35)

Zdroj: Projekt Poslední adresa | Slovanská knihovna v Praze | Velvyslanectví Ukrajiny v České republice